Найємніший акумулятор знаходиться в Британії

У найближчому майбутньому буде протестовано найпотужнішу батарею в Європі. Вона знаходитиметься у Великій Британії та використовуватиметься для збереження енергії, яку виробляють відновлювані джерела (переважно вітрові та сонячні електростанції), а також для регулювання попиту та пропозиції електроенергії. Ємність такої батареї становить 10 МВт*год. Її спільно розробили компанії S&C Electric Europe, Samsung SDI та Younicos.

Пікова потужність, яка визначається сумарною потужністю одночасно підключених споживачів енергії, становить 6 МВт. Іншими словами, батарея працюватиме майже 2 години при максимальному навантаженні на споживання енергії. 

Британське щоденне видання The Guardian пише, що на реалізацію проєкту виділено 20 мільйонів доларів з бюджету країни.

Літій-діоксид-марганцеві батареї — різновид літій-іонного акумулятора. Такі батареї добре підходять для завдань, які вимагають частого розряджання та заряджання, оскільки вони значно краще зберігають свої властивості. Такі батареї використовуються в електричних транспортних засобах, таких як Boeing Dreamliner або Chevrolet Volt.

Батарея на 10 МВт*год — це майже нічого з погляду загального попиту на електроенергію у Великій Британії, однак не варто заперечувати корисність цього пристрою та применшувати його переваги. Розрахунки британських учених свідчать, що інтеграція цієї технології у масове споживання заощадить країні 3 мільярди фунтів стерлінгів щороку.

Однак варто зазначити, що японці вже висунули свою відповідь, заявивши, що створять батарею у 6 разів потужнішу за британську — її потужність становитиме 60 МВт*год, і країна висхідного сонця готова витратити на цей проєкт 204 мільйони доларів. Принцип роботи їхньої батареї точно такий самий — вона зберігатиме енергію, вироблену відновлюваними джерелами енергії. Ця система зберігання енергії має бути розміщена на острові Хоккайдо.

Минулого року китайці повідомили про будівництво подібного акумулятора на 36 МВт*год. Японська ж розробка буде вдвічі потужніша за китайську та вшестеро — за британську. Ба більше, японське міністерство планує запуск проєкту до березня 2015 року, тоді як британці планують запуск не раніше 2016 року.